опитувати

опитувати: -ую, -уєш, недок., опита́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех.

1) Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. || Викликати по черзі учнів для перевірки їхніх знань.

2) діал. Розпитуючи, відшукувати, знаходити що-небудь.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

опитувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
опитувати — тую, туєш, Пр. Ставити запитання для збирання певних відомостей; з ясування чого небудь … Словник лемківскої говірки
опит — у, ч. 1) Дія за знач. опитувати, опитати 1). 2) заст. Допит, дізнання … Український тлумачний словник
опитати — див. опитувати … Український тлумачний словник
опитуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до опитувати 1) … Український тлумачний словник
опитування — я, с. Дія за знач. опитувати 1) … Український тлумачний словник
опитуваня — ня, с. Пр. Дія за знач. опитувати … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике